Древні кургани на Поліссі
Ще наші прадавні родичі Русичі-полісяни, люди одної говірки, ті які
жили у найвіддаленіших прип’ятських болотах на берегах Горині й
Случі твердо знали, що турбота про людське тіло свідчить про
впорядкування душі. Бо ж, при житті душа й тіло – одне. Як вода наповнює
землю, як вологою живиться живий листок дерева, як у кремені затаїлось
полум’я, що появляється від удару твердого заліза, так душа живе у тілі.
Навіть після руйнації тіла зберігається таємничий зв’язок
останків з душею. Полісяни вважали, труп необхідно спалити на
похоронному багатті, щоб очищена вогнем душа легко вознеслася на
небесну твердь, де кінець всім розлукам і здійснення будь якої міри.
Як залишити тіло на здобич пташині,
звірові й черв’якам, то душа неприкаяною блукатиме поблизу
місця де померла людина. Душа людини, тіло якої буде кинуто у
воду, піде за ним, і горе тому, хто знайде таке тіло, не покладе його на
жертовне багаття чи чи не закопає в землю, бо ж закопане тіло відводить
помсту душі від людей, але інакше ніж спалене. В землі душа залишається
під гнітом наче сповите дитя, наче риба у тенетах така ж безсила і
невільна. З часом підземний холод і морок роз’їдають душу,
туга й голод за сонячним світлом призводять до згасання поволі, як
згасає вуглинка під попелом колись весело палахкотілого вогнища і
завмирає навік в земних супокоях.
Звісно ворог ніколи не стане хоронити ворога. Тому, вважалося, краще
загинути в бою, ніж померти рабом і не бути похованим. Саме тому
полісяни остерігалися просто кидати тіла, навіть ворогів, щоб душі,
блукаючи, не мстилися перекинувшись у вурдалаків, щоб не навіювали
ворогам сни, вказуючи дорогу у прип’ятських болотах…
Коли б не було могил – чи була б пам’ять про рід? Адже могили полісян
єднають минуле з теперішнім Поліссям. Без такої єдності немає
майбутнього. Ставши вічною власністю предків речі втрачають земний
вигляд. Та могили живуть, вони зберігають таємничість древніх поселень і
стережуть кордони не зовсім великого племені полісян, родові межі якого
були позначені стовпами, колись, високих могил…
Пісня до теми: Сокира Перуна – Темні кургани.mp3
Джерело: АлМас
По матеріалах сайта : https://evshanzillya.wordpress.com/