Електровудочкам та сіткам НІ !!!
Амурський чебачек – маленька рибка, батьківщиною якої є басейн Амура. Має певну зовнішню схожість з однолітками білого амура. Дрібна риба завдовжки до 10 см. Статевозрілості досягає в двохрічому віці при досягненні довжини тіла 4-5 см і маси тіла 7-8 г. У бічній лінії 35-40 лусок. Глоткові зуби однорядні 5-5. Зяброві тичинки зародкові, їх 12-14 на першій зябрової дузі. Уздовж боків тіла є вузька темна смуга, яка з віком зникає. На лусці – напівмісячні темні цятки. Рот маленький, подовжений, поперечний, верхній. Горло покрите лускою. Нерест в квітні-липні при температурі води 18-26 °C. Ікрометання порційне. Плодючість 300-3000 ікринок. Ікру відкладає на донні предмети (камені, затонулі гілки, ін.). Розвиток ікри триває 16-18 днів. Молодь розвивається дуже швидко, харчуючись спочатку дрібними планктонними організмами. У раціоні дорослих переважають личинки комарів. Добре переносить зимівлю під льодом, витримуючи промерзання водойми практично до дна. Потрапив в річки, разом з ставковими рибами був розвезений по всій республіці, відзначений в багатьох рівнинних водоймах всіх річок. Пізніше потрапив разом з рослиноїдними рибами і у водні об’єкти України (спочатку був виявлений в річках Дунай і Дністер, пізніше – у в низов’ях Дунаю і Дніпра). В 80-ті р амурський чебачек з’явився у водосховищах дніпровського каскаду (починаючи з Кременчуцького та нижче за течією). На початку 90-х років вид в масовій кількості виявлений у водоймах-відстійниках Київської ТЕЦ-5 і прилеглих водоймах. Чітка картина сучасного ареалу невідома через відсутність наукових даних. Харчується детритом, личинками комах, водоростями, ікрою риб, насінням наземних рослин. Природні вороги виду в Україні невідомі, так само, як і характерні паразити. Непромислових риба. У ставкових господарствах є масовою сорной рибою (поїдає комбікорм). Використовується в рибальстві як живець для ловлі хижака (щуки, окуня та ін.).
По матеріалах сайта : http://goldfishnet.km.ua/