Високоспинна з плоскими боками риба, зовні і звичками дуже схожа на молодого ляща. Недосвідченому рибалці їх не дивно сплутати. Однак відмітні особливості є. Головна з них – грудні і черевні (парні) плавники у гунтери червоні в основі і сірі до верху. У ляща вони цілком темно-сірі. А от тіло, навпаки, темніше у густери: спина – блакитно-сіра; боки – блакитно-сріблясті. Більша у неї і луска. Рило у плоскирки невелике, ніс тупий, очі великі сріблясті, рот маленький, злегка звернений донизу. У молодому віці тіло гунтери буває настільки тонким і прозорим (особливо в хвостовій частині), що проглядаються навіть нутрощі (звідси й назва – Плоскирка). За величиною плоскирку можна віднести до середніх нашим риб: вона рідко досягає довжини 30-35 см і ваги 400-500 г. Звичайна її величина 18-20 см при вазі 200-250 г. Водиться у всіх великих і середніх наших річках (по всій території України, крім Криму). Густера – риба млява, лінива і подібно до ляща, любить воду тиху, глибоку, досить теплу. Живе вона осіло, покидає місця постійного проживання лише на нерест, коли збирається в густі зграї і бурхливо хлюпається на ледь покритих водою трав’янистих місцях. Відбувається це зазвичай вночі наприкінці травня, в червні, коли вода прогріється до 16-17°С. Відразу після нересту у плоскирки починається жор. Харчується вона в основному донними організмами: хробаками, личинками комах, невеликими молюсками, рачками. З цією, метою любить відвідувати глинисті і мулкуваті мілини, а також неглибокі прибережні ділянки, особливо у вітряну погоду, коли хвилі розмивають береги. Там, де густери багато, вона добре ловиться на поплавкову вудку з насадкою черв’яка або опариша. Так само, як лящ, вона не опалює поплавок, а тягне його убік, сумлінно заковтнувши насадку, що часом призводить до самопідсікання. Добутливою буває її ловля на слабкому плині в проводку з підгодівлею. Йде вона також на донку, «гумку», закидачку і «карусель». Правда, з донних вудок часто зриває насадку, чим сильно набридає вудильникам. У цьому випадку треба міняти розміри насадок. На зимову сплячку не залягає і в ряді місць непогано ловиться з під льоду на мотиля і тісто на глибині 4-6 і більше метрів. Особливо у дні відлиги і по останньому льоду. Спеціально за плоскиркою мало хто полює. Зазвичай вона попадається попутно при лові ляща, так як майже завжди жирує там же.