Хрещення дитини: традиції, правила та вибір хрещених

Таїнство Хрещення здавна займає особливе місце в українській родинній обрядовості. Це не лише релігійний акт і долучення дитини до церкви. Хрещення зберігає сімейні традиції, тяглість поколінь, прагнення батьків захистити малюка та зміцнює соціальні зв’язки через кумівство. Сьогодні цей день став святом на честь нового життя. Проте за радістю важливо не втратити сенс самого Таїнства.

Відповіді на поширені запитання надали представники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви. Допомогли отець Іван Вихор, адміністратор парафії Святого Івана Павла ІІ УГКЦ, та отець Віктор Пушко, голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ.

Коли і як проходить хрещення

Раніше дітей хрестили якомога раніше — часто на другий чи третій день після народження. Це пов’язували з високою дитячою смертністю та народними забобонами. Нині конкретного віку немає. Церква радить не зволікати без поважних причин, але й не поспішати панічно. Хрестити можна в будь-який день і навіть у піст. Час узгоджують зі священником заздалегідь. У піст краще відмовитися від пишних святкувань.

Зазвичай обряд проводять у парафіяльному храмі. За поганої погоди чи проблем зі здоров’ям — удома чи в лікарні. В екстремальних випадках, коли є загроза життю, охрестити може будь-який вірний християнин. У православній традиції голову тричі поливають водою зі словами про Отця, Сина і Святого Духа. У греко-католицькій — занурюють або поливають голову і промовляють подібну формулу. Таке хрещення згодом доповнюють у церкві.

УГКЦ не забороняє присутності матері. У ПЦУ жінка 40 днів після пологів не відвідує храм. Якщо хрестини раніше, вона може стояти в притворі. Після двох місяців над нею читають молитви, і вона бере участь у обряді.

Вибір хрещених батьків і важливі нюанси

Хрещені — це віруючі дорослі, які допомагають дитині духовно зростати, моляться за неї і стають прикладом. Отець Іван Вихор наголошує: обирати треба не за дружбою чи традицією, а за здатністю виконати духовне покликання. Хрещеним може бути той, хто прийняв Хрещення, Миропомазання та Євхаристію, належить до церкви і не є батьком дитини.

УГКЦ допускає з 16 років. Православного можна допустити лише разом із католиком. У ПЦУ вік не регулюють — головне свідома віра. Можна брати бабусь, дідусів, братів, сестер, вагітних жінок. Не можуть — рідні батьки, невіруючі, іновірці чи нехрещені. Відмовлятися від пропозиції можна, якщо людина не готова до відповідальності.

Традиційно беруть одну чи кілька пар. Дозволено й одного хрещеного тієї ж статі, що й дитина. Кілька пар не заборонено, але отець Віктор Пушко застерігає: хрещення не повинно перетворюватися на фестиваль. Отець Іван додає, що багато хрещених інколи свідчить про турботу батьків більше про себе, ніж про дитину.

Шлюб між хрещеними батьками однієї дитини канонічно не заборонений. Заборона стосується лише хрещеного і похресниці чи хресної і похресника через духовне споріднення. Для двійнят і трійнят обряд проводять почергово в один день. Вони можуть мати спільних або різних хрещених — заборон немає.

Ім’я обирають батьки. Бажано, щоб воно було у святцях, тоді святий стає покровителем. Але імена поза святцями не заборонені. Подвійне ім’я в ПЦУ не прийнято, в УГКЦ — дозволено. Хрещене ім’я не тримають у таємниці — це забобон. У молитвах завжди згадують саме те ім’я, яким охрестили.