8 українських книжок, що повернуть охоту читати
Стопка бізнес-книжок про стартапи на білому столі
У бібліотеці завжди знайдеться місце для різних історій: від глибоких трагедій до легких комедій, від напружених трилерів до ніжних романів. Цього разу пропонуємо добірку українських творів різних жанрів. Кожен зможе обрати книжку, яка допоможе подолати «нечитун» і знову відчути радість від читання.
Класика, що звучить сучасно
«Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного — роман, який радять майже всім. Навіть якщо класика здається складною, цей текст має універсального читача. Події розгортаються в Києві 1927 року, у період НЕПу та українізації. Головна героїня Марта Висоцька, 22-річна діловодка, живе буденним життям. У нього вриваються кілька чоловіків: закоханий Льова Роттер і інженер Дмитро Стайничний. Марта опиняється між обов’язком і бажанням, розумом і почуттям. Це інтелектуальний психологічний роман, новий для української літератури того часу.
«За ситуаціями» Ольги Кобилянської — остання повість письменниці, написана 1913 року. Вона читається на одному подиху. У центрі — піаністка Аглая-Феліцітас, яка закінчує консерваторію у Відні, попри всі перепони. Музику вона не готова проміняти навіть на особисте щастя. Критик Микола Євшан назвав повість історією про «буйну жіночу душу». Прототипом героїні стала піаністка й композиторка Наталія Пігуляк, з якою Кобилянська дружила. Письменниця однією з перших в українській літературі відкрито говорила про право жінки на освіту, працю й незалежність. Сьогодні текст сприймається як точна психологічна проза.
Сучасні голоси різних жанрів
«Танці з кістками» Андрія Сем’янківа став першим українським медичним трилером. Головний герой Северин — патологоанатом, якому не щастить ні на роботі, ні в особистому житті. Опинившись на дні, він хапається за можливість підзаробити: забирає в уже мертвих людей речі, які їм більше не потрібні. Книга ставить етичні питання — як далеко можна зайти і чи є шлях назад. Автор, відомий як лікар і популяризатор доказової медицини MED Goblin, задумав роман у 2015–2016 роках, коли державна медицина переживала складні часи. Більшість історій засновані на реальності. Дебютна художня книга отримала премію «Книга року ВВС» 2022 року.
«Керамічні серця» Наталії Матолінець — душевне фентезі, натхненне епохою раннього модерну. Канре — звичайна служка без особливих умінь. Жаррак — спадкоємець могутнього роду чаротворців. Їхня випадкова зустріч відбувається на тлі смертельної хвороби, загрози війни й змов. Між героями спалахує кохання, яке ніхто не підтримує. Хоча твір подається як підліткове фентезі, він залишає післясмак завдяки тому, як у жорстокому світі вимірюється ціна людяності. Авторка — письменниця, поетка і співзасновниця літературного об’єднання «Фантастичні talk(s)». У її книжках багато уваги приділено ритму й атмосфері.
«Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової — абсолютний фаворит комфортного читання. Сестри Соломія (Мієчка) й Лілічка приїжджають на літо до бабусі Теодори в будинок дитинства. Мієчка щойно заручилася, але сумнівається і, здається, кохає іншого. Лілічка — вже в третьому шлюбі, з двома синами, планує переїзд до Австралії. Обидві хочуть поставити життя на паузу серед старого саду. Це реалістичний роман з елементами магічного реалізму, дебютна художня книга авторки. Героїні живуть у сучасності, мають буденні проблеми й проживають наслідки власних рішень. Після «Мієчки» Кузнєцова написала ще кілька романів, зокрема «Вівці цілі» в сетінгу повномасштабного вторгнення.
«Гра в перевдягання» Артема Чеха — автобіографічна фронтова проза. Вона розповідає, що робить із людиною військова форма і що неможливо зняти разом із нею. Людина одягає її, щоб вижити, боїться, але хоче захистити рідних. Водночас втрачає частину себе: нова роль витісняє попередню ідентичність. Чех зосереджується не на зовнішніх подіях фронту, а на внутрішній трансформації — самотності, страху, розпачі й пошуку опори. Автор служив у Збройних силах України у 2015–2016 роках, а з початком повномасштабного вторгнення повернувся знову. Він написав понад десять художніх книжок, серед яких «Точка нуль», «Район Д» і «Хто ти такий?».
«50 хвилин трави. Фройд би плакав» Ірени Карпи об’єднує дві ранні повісті. Перша — про 19-річну Євку з легковажним характером і її роман на відстані. Друга — про Марлу, яка мандрує Парижем, Франкфуртом, Джокджакартою, Бангкоком, Києвом, Делі, Катманду. Вона заводить різних коханців, крутиться в шоубізнесі, відвідує буддистські храми. Тексти називали провокативними в момент публікації. Це фірмовий гострий стиль Карпи — з живою лексикою і відсутністю бажання подобатися. Письменниця й музикантка однією з перших у поколінні двотисячних почала писати відверто про тіло, секс і жіночий досвід.
«Діва, матір і третя» Юлії Нагорнюк — легке гумористичне міське фентезі про трьох подруг-чаклунок Марину, Орисю та Ельзу. Вони ведуть звичайне життя в Києві 2008 року. Магія тут допомагає з побутовими клопотами: весіллям сусідки, зіллями, порятунком історичної пам’ятки. Марина вперше стикається з питаннями власної асексуальності. Є відьомське сестринство, самопізнання, ностальгія за студентськими роками, поп-культурні відсилання й фамільяр на ім’я Людовік. Авторка — письменниця і перекладачка, фіналістка «Коронації слова» 2021 року. Вона працює в легкому реєстрі фентезі з фокусом на дружбу й тепло серед буденності.
