Закон 13347: як нова система підготовки до національного спротиву змінює освіту, державну службу та оборонну свідомість громадян
Закон України № 4826-IX (реєстраційний номер законопроєкту 13347), ухвалений Верховною Радою 25 березня 2026 року та введений у дію з 12 квітня 2026 року, формує єдину загальнонаціональну систему підготовки громадян до національного спротиву. Ця система замінює фрагментарну модель базової загальновійськової підготовки (БЗВП) на інтегрований підхід, що поєднує освітній процес від середньої школи до вищої освіти з практичною діяльністю спеціалізованих центрів.
Норма про підготовку здобувачів фахової передвищої та вищої освіти за денною або дуальною формою набуває чинності з 1 жовтня 2026 року. Паралельно закон вносить зміни до дванадцяти законодавчих актів, серед яких — «Про основи національного спротиву», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про державну службу», «Про прокуратуру» та акти про місцеве самоврядування.
Результат — безперервний механізм формування національно-патріотичної свідомості, практичних навичок захисту держави та готовності до дій в умовах воєнного стану чи надзвичайних ситуацій, що стосується як здобувачів освіти, так і претендентів на посади в органах влади.
Коріння реформи та перехід від фрагментарної моделі до цілісної системи національного спротиву
Ідея національного спротиву як комплексного явища, що поєднує військові, цивільні та суспільні зусилля, закріплена в базовому Законі України «Про основи національного спротиву» ще 2021 року. Однак до 2026 року підготовка громадян залишалася розрізненою: базова загальновійськова підготовка у вишах існувала окремо від військово-патріотичного виховання у школах, а практичні навички часто залежали від ініціативи окремих закладів чи територіальних громад.
Закон 13347 усуває цю фрагментарність. Він визначає підготовку до національного спротиву як сукупність заходів, що формують у громадян знання, уміння та мотивацію для захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Механізм працює через три взаємопов’язані ланки: освітній процес, мережу регіональних центрів підготовки та координацію Міністерства оборони України з органами місцевого самоврядування, закладами освіти та громадськими об’єднаннями.
Такий підхід дозволяє уникнути дублювання та забезпечити наступність: школяр отримує базові знання через предмет «Захист України», студент — системні навички в межах освітньої програми, а дорослий громадянин — можливість поглибити підготовку в центрі територіальної громади. Реформа враховує досвід тотальної оборони країн Балтії та Фінляндії, де інтеграція в освіту та громадські структури довела свою ефективність у формуванні стійкості суспільства.
Які саме законодавчі акти змінив закон 13347: системний огляд поправок
Закон вносить зміни до дванадцяти нормативних актів. Ключові з них — виключення статей 9 та 10-1 із Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», що скасовує правові підстави для проведення БЗВП у попередньому форматі. У статті 8 того ж закону поняття «початкова військова підготовка, базова військова підготовка» замінено на «підготовка здобувачів освіти до національного спротиву».
До Закону «Про основи національного спротиву» додано детальні положення про центри підготовки, їх створення районними та обласними радами, а також типові завдання: формування готовності до служби у Збройних Силах, підготовка населення до життя в зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, навчання дій під час надзвичайних ситуацій воєнного характеру.
У законах «Про державну службу», «Про прокуратуру» та актах про місцеве самоврядування з’являється кваліфікаційна вимога щодо проходження військової служби (або альтернативних форм — служби в резерві, органах національної безпеки та оборони, підготовки офіцерів запасу) для чоловіків віком до 60 років, які вперше претендують на посади. Ця норма застосовується не раніше ніж через рік після припинення або скасування воєнного стану.
Зміни до законів про оборону, мобілізаційну підготовку та Національну поліцію узгоджують термінологію та виключають застарілі посилання на БЗВП. Таким чином закон створює єдиний правовий каркас, де освітня підготовка, кадрові вимоги та інфраструктура центрів працюють як єдиний механізм.
Порівняння ключових аспектів старої та нової моделі підготовки
| Аспект | Модель БЗВП (до реформи) | Нова модель «Основи національного спротиву» | Практичні наслідки для громадян та закладів |
|---|---|---|---|
| Мета | Здобуття військово-облікової спеціальності | Формування здатності до національного спротиву, патріотичної свідомості та практичних навичок захисту держави | Широке охоплення всіх рівнів освіти, акцент на цивільно-військову взаємодію |
| Інтеграція в освіту | Окрема дисципліна (теорія у ЗВО, практика на полігонах) | Вбудована в освітні програми як складова «Захисту України» (школи) та окремої дисципліни (коледжі, виші) | Наступність від школи до вишу, зменшення навантаження на військові структури |
| Військова спеціальність / статус | Так, з присвоєнням військово-облікової спеціальності | Ні — не передбачає присяги, медкомісії, ТЦК, полігонів у форматі військової служби, статусу військовозобов’язаного | Збереження цивільного статусу студентів, відсутність автоматичної постановки на військовий облік |
| Обов’язковість та наслідки | Обов’язкова для більшості студентів, 10 ECTS | Обов’язкова для денної/дуальної форми; незадовільний результат — підстава для відрахування | Чіткі правила для всіх, альтернативи для релігійних переконань |
| Гендерний аспект | Добровільно для жінок | Гендерно нейтральна, стосується всіх здобувачів | Залучення ширшого кола громадян до оборонної підготовки |
| Практична компонента | Стрільба, тактика на військових об’єктах | Стрільба з дотриманням правил безпеки, мінна безпека, перша допомога, дії в умовах воєнного стану; на сертифікованих тирах та полігонах | Більша доступність та безпека, врахування потреб релігійних організацій |
Джерело даних: положення Закону України № 4826-IX та роз’яснення Міністерства освіти і науки України.
Інтеграція підготовки до національного спротиву в освітній процес: від шкіл до університетів
У закладах загальної середньої освіти підготовка реалізується через предмет «Захист України» та заходи військово-патріотичного виховання. Типова програма розробляється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти за погодженням з Міністерством оборони.
У фаховій передвищій та вищій освіті з 1 жовтня 2026 року запроваджується навчальна дисципліна «Основи національного спротиву». Вона входить до освітніх програм для здобувачів денної та дуальної форм (крім курсантів військових закладів). Типова програма затверджується Міністерством освіти і науки за погодженням з Міністерством оборони. Практичні заняття зі стрільби проводяться на територіальній основі — на полігонах вищих військових навчальних закладів, у військових частинах або на сертифікованих стрілецьких об’єктах із дотриманням правил безпеки.
Студенти, які вже пройшли військову службу, успішно вивчали аналогічну дисципліну раніше, мають документ про завершення базової військової підготовки або проживають на тимчасово окупованій території, звільняються від вивчення нової дисципліни. Для осіб, які належать до релігійних організацій, віровчення яких забороняє використання зброї, передбачено заміну відповідних компонентів альтернативними.
Заклади освіти мають розробити внутрішні положення, забезпечити матеріально-технічну базу або укласти договори про проведення практичних занять, підготувати викладачів. Батькам та студентам варто заздалегідь ознайомитися з типовою програмою, коли вона з’явиться у відкритому доступі, та уточнити у деканаті порядок звільнення або альтернативного проходження.
Чек-лист для закладів освіти (до 1 жовтня 2026 року)
- Проаналізувати наявні освітні програми та визначити місце нової дисципліни.
- Забезпечити або укласти договори на проведення практичних занять зі стрільби та інших навичок.
- Підготувати або пройти підвищення кваліфікації викладачів.
- Розробити механізм обліку студентів, які підлягають звільненню або альтернативному проходженню.
- Поінформувати здобувачів освіти та їхніх батьків про нові вимоги та порядок дій.
- Підготувати матеріально-технічне забезпечення або доступ до сертифікованих об’єктів.
Вимоги до претендентів на державну службу, посади в органах місцевого самоврядування та прокуратурі: відкладена кваліфікаційна норма
Закон встановлює, що на державну службу вперше не може вступити особа чоловічої статі віком до 60 років, яка не пройшла військову службу, службу у військовому резерві, службу в органах національної безпеки та оборони або військову підготовку за програмою офіцерів запасу (крім визнаних непридатними за станом здоров’я). Аналогічна вимога стосується першої вступу на службу в органи місцевого самоврядування та певних посад у прокуратурі.
Важливо: ця кваліфікаційна вимога застосовується не раніше ніж через один рік після припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, до завершення воєнного стану норма не обмежує доступ до державних посад. Після закінчення воєнного стану чоловіки, які претендуватимуть на такі посади вперше, повинні будуть підтвердити проходження однієї з перелічених форм підготовки.
Жінки та особи старші 60 років цієї вимоги не стосуються. Вимога не поширюється на тих, хто вже перебуває на державній службі або в органах місцевого самоврядування. Для осіб з інвалідністю або обмеженими можливостями здоров’я передбачено виняток за медичними показаннями.
Мережа центрів підготовки до національного спротиву та практичні механізми навчання
Закон передбачає створення республіканських, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів підготовки громадян до національного спротиву. Районні та обласні ради ухвалюють рішення про створення таких центрів, затверджують положення, призначають керівників та забезпечують фінансування.
Центри організовують навчання за програмами Міністерства оборони. Практичні заняття включають стрільбу з малокаліберної зброї, мінну безпеку, надання першої допомоги, дії в умовах воєнного стану та на окупованих територіях. Заняття проводяться з дотриманням правил безпеки на об’єктах Збройних Сил, територіальної оборони або сертифікованих тирах.
Механізм дозволяє територіальним громадам адаптувати програми під місцеві потреби — наприклад, акцент на підготовку до дій у прифронтових районах чи на деокупованих територіях. Громадяни, які вже мають базові навички, можуть проходити поглиблені модулі або брати участь як інструктори.
Поширені помилки та міфи щодо закону 13347
Багато громадян та навіть посадових осіб помиляються в інтерпретації норм, що призводить до непотрібної тривоги або неправильних дій.
- Помилка: «Закон негайно вводить обов’язкову військову службу для всіх чоловіків, які хочуть працювати в держорганах». Насправді кваліфікаційна вимога відкладена на рік після завершення воєнного стану і стосується лише першої вступу на службу.
- Помилка: «Вивчення «Основ національного спротиву» дає військово-облікову спеціальність і ставить на військовий облік». Насправді дисципліна не передбачає присяги, медичного огляду в ТЦК, присвоєння спеціальності чи зміни статусу.
- Помилка: «Жінки повністю звільнені від будь-якої підготовки». Насправді дисципліна гендерно нейтральна і стосується всіх здобувачів денної/дуальної форми; жінки можуть добровільно проходити підготовку в центрах.
- Помилка: «Якщо студент не складе дисципліну, його одразу відрахують без права на перескладання». Насправді незадовільний результат підсумкового контролю є підставою для відрахування, однак заклад освіти повинен забезпечити можливість повторного проходження відповідно до внутрішніх правил.
- Помилка: «Закон скасовує загальний військовий обов’язок». Насправді зміни стосуються лише системи підготовки в освіті; військовий обов’язок та мобілізаційне законодавство залишаються чинними.
- Помилка: «Релігійні переконання автоматично звільняють від усього курсу». Насправді заміна стосується лише компонентів, пов’язаних із використанням зброї; інші модулі (перша допомога, дії в надзвичайних ситуаціях) залишаються обов’язковими.
Особливі випадки, виключення та альтернативи: як закон враховує різні категорії громадян
Закон передбачає чіткі виключення та альтернативи. Звільняються від вивчення дисципліни у вищій освіті особи, які вже пройшли військову службу, успішно вивчали аналогічну дисципліну раніше, мають документ про завершення базової військової підготовки з присвоєнням спеціальності або проживають на тимчасово окупованій території.
Для здобувачів, які належать до релігійних організацій, віровчення яких забороняє використання зброї, компоненти зі стрільбою замінюються іншими, що не суперечать переконанням. Особи з особливими освітніми потребами або обмеженими можливостями здоров’я отримують адаптовані умови.
У практиці правового супроводу подібних реформ часто виникають ситуації, коли студент, який вже має базову військову підготовку з попереднього закладу, звертається за підтвердженням звільнення. У таких випадках достатньо надати відповідний документ до деканату — механізм працює прозоро.
Громадяни, які проживають на деокупованих територіях, можуть проходити підготовку в місцевих центрах з урахуванням специфіки регіону — наприклад, з посиленим модулем мінної безпеки.
Поширені запитання
Чи стосується нова дисципліна всіх студентів?
Ні — лише здобувачів фахової передвищої та вищої освіти за денною або дуальною формою. Заочна, вечірня та інші форми не підпадають під обов’язок. Студенти військових закладів також навчаються за окремою програмою.
Що буде, якщо не скласти підсумковий контроль з «Основ національного спротиву»?
Незадовільний результат є підставою для відрахування з закладу освіти. Однак студент має право на повторне проходження відповідно до правил закладу та законодавства про вищу освіту.
Чи надає вивчення «Основ національного спротиву» військово-облікову спеціальність?
Ні. Дисципліна не передбачає присвоєння військово-облікової спеціальності, складання присяги чи постановки на військовий облік. Це цивільна освітня компонента.
Коли саме запрацює вимога військової служби для державних посад?
Кваліфікаційна вимога для чоловіків до 60 років, які вперше претендують на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи певні посади в прокуратурі, почне діяти не раніше ніж через рік після припинення або скасування воєнного стану.
Чи скасовує закон загальний військовий обов’язок та мобілізацію?
Ні. Зміни стосуються лише системи підготовки в освіті та окремих кадрових вимог. Військовий обов’язок, мобілізаційне законодавство та обов’язок захисту Батьківщини залишаються чинними.
Закон 13347 — це не просто заміна однієї дисципліни іншою. Це спроба побудувати стійку, багаторівневу систему, де кожен громадянин отримує знання та навички, необхідні для захисту держави, незалежно від статі, віку чи місця проживання. Реалізація вимагатиме злагодженої роботи Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони, місцевих рад та самих закладів освіти. Громадянам варто слідкувати за появою типових програм та внутрішніх наказів у своїх навчальних закладах, щоб вчасно підготуватися до нових вимог.
