Коли вечірній келих стає небезпечною звичкою
Келих ігристого чи бокал пива після важкого дня здаються безневинним способом зняти напругу. Але якщо алкоголь щовечора стає єдиним способом розслабитися, це тривожний сигнал. Він може призвести до залежності.
Що таке побутове пияцтво, як воно розвивається і чому люди часто не бачать проблеми, розповідають лікар-психіатр-нарколог Ігор Данацко, нейробіологиня Віра Єфремова та психологиня Наталія Сабліна.
Що таке побутове пияцтво
Побутове пияцтво — це вживання спиртного в невеликій кількості зі збереженням контролю. Людина дотримується міри і усвідомлює межі, пояснює Ігор Данацко.
Найбільш загрозливо, коли людина не бачить проблеми і сприймає це як звичайну звичку, зазначає Наталія Сабліна. Вона може працювати і виконувати обов’язки, але регулярно пити. Фізичної чи психологічної потреби ще немає. Контроль зберігається: наприклад, один літр пива і зупинка.
«Зараз тема дуже актуальна. Звичкою стає щовечора вживати алкоголь для розслаблення — 100 грамів міцного напою чи кілька літрів пива. Часто це пояснюють втомою після важкого дня. В умовах постійного стресу, особливо в Україні, проблема посилюється», — каже психологиня.
Мозок постійно вчиться. Він запам’ятовує, що приносить задоволення чи зменшує дискомфорт. Після складного дня людина випиває келих вина і відчуває полегшення. Мозок фіксує цей зв’язок. Наступного разу в схожій ситуації він підказує те саме рішення, пояснює Віра Єфремова.
Так формується звичка: тригер — дія — винагорода. Тригером може бути стрес, самотність, нудьга чи кінець робочого дня. Дія — алкоголь. Винагорода — тимчасове полегшення. З кожним повторенням нейронний шлях стає сильнішим.
Алкоголь змінює спілкування між нервовими клітинами. Він впливає на префронтальну кору, яка відповідає за самоконтроль, планування і оцінку ризиків. Після кількох келихів люди частіше кажуть зайве, витрачають більше грошей чи йдуть на ризик. Порушується робота гіпокампа, що може давати провали в пам’яті.
«Якщо спиртне стає регулярною частиною життя, мозок перебудовується. Погіршується концентрація, знижується швидкість мислення, деякі ділянки втрачають об’єм. Алкоголь змінює не лише настрій, а й архітектуру мозку», — пояснює нейробіологиня.
Навіть помірне, але регулярне вживання має довгострокові наслідки. Зміни в сірій і білій речовині накопичуються поступово.
Межа між побутовим пияцтвом і залежністю тонка. Люди часто переходять від одного до іншого. Організм звикає. Ефект слабшає, доза зростає, контроль втрачається.
Ранні ознаки залежності, за словами Ігоря Данацка: збільшення кількості і частоти вживання, пошук приводів випити, пиття наодинці, дратівливість без алкоголю, зауваження від оточуючих, потреба «похмілля» зранку.
Здорова межа — там, де алкоголь не стає способом регулювати емоції. «Якщо людина не може відпочити, заснути чи зняти стрес без алкоголю — це тривожний сигнал. Він може бути знаком залежності», — додає Наталія Сабліна.
На розвиток впливають психологічні розлади: депресивні, тривожні, адаптаційні. Також емоційне виснаження, тривожність, хронічний стрес. Люди хочуть «відключитися», щоб не думати про погане. Алкоголь лише тимчасово приглушує переживання і не вирішує причину.
«Такі спроби часто мають зворотний ефект і можуть призвести до залежності», — застерігає Ігор Данацко.
Є й біологічні причини. Схильність частково успадковується. Генетика визначає близько 40–60 % ризику. Деякі люди інакше розщеплюють алкоголь або інакше відчувають задоволення від нього. Важливу роль відіграють психічне здоров’я, травматичний досвід і середовище, у якому виросла людина.
Люди часто думають, що все під контролем. Алкоголь змінює реакції і сприйняття. Залежність не виникає за одну ніч і не зникає миттєво.
Якщо фізичної залежності ще немає, варто зрозуміти тригери і знайти інші способи знімати напругу. До спеціаліста слід звертатися, коли людина не контролює кількість, потребує більших доз або продовжує пити попри проблеми зі здоров’ям чи у стосунках.
«Не потрібно відтерміновувати похід до спеціаліста. Чим далі, тим важче піддається лікуванню», — зазначає нарколог.
Подолати залежність самотужки не завжди вдається. Спочатку потрібна медична допомога, щоб організм вивів алкоголь і відновився. Лише після цього ефективна психологічна робота. Важливо знайти причини і навчитися здорових способів справлятися з напругою: спорт, хобі, спілкування.
На ранніх етапах ефективна психотерапія. На пізніших — комплексний підхід з медикаментами і подальшою підтримкою.
