Одіссей Нолана: чому справжній герой — Пенелопа

У суперпеплумі Крістофера Нолана «Одіссей» головним героєм виявляється не цар Ітаки. Його поневіряння служать лише доказом хибності обраного шляху. Мандрівка перетворюється на дорогу брехні, марнославства, смерті й крові. Героїка Одіссея зводиться до подолання проблем, які він сам створює.

Це не кінорецензія, а есей із зверненням до гомерівського оригіналу. Одіссей приходить зі світу хаосу та руйнування. Він протистоїть світові порядку й творення, уособленням якого є Пенелопа. Язичницька притча з християнським змістом у голлівудській оболонці. Нолан нічого не вигадує, а Гомер нічого не приховує.

Негативні риси Одіссея

І в Нолана, і в Гомера Одіссей постає сукупністю негативних рис. Патологічний брехун. Ухилянт, схильний до зради. Холоднокровний убивця. Невірний чоловік. Воєначальник сумнівних якостей. Навіть три тисячі років тому такий набір навряд чи викликав захоплення.

Важко знайти беззаперечний приклад його шляхетності чи чесності. Хіба що відмову від безсмертя, яке пропонувала Каліпсо. Хоча найбільше його лякала перспектива провести вічність із нею.

Коли цар Агамемнон закликає вирушити на Трою, Одіссей удає божевільного. Античний ухилянт подає поганий приклад родині та підданим. У історії зі знищенням женихів він холоднокровно виводить дванадцять служниць і наказує повісити їх на одному канаті.

Одіссей — це брехня. Навіть повернувшись на Ітаку, він обманює власного батька. Сім років на острові Каліпсо залишаються без переконливого пояснення. Вдень він плаче за Ітакою, а ночі проводить у ліжку коханки. Їхній син — пряме свідчення цього.

З дванадцяти кораблів і близько шестисот воїнів додому не повернувся жоден. Ми знаємо лише його розповідь. Можливо, частину пожер Циклоп. Можливо, він сам кинув людей у м’ясний штурм. Історія Троянського коня також сприймалася неоднозначно — як злочин проти моральних засад.

Нолан зішкрібає з міфу героїчну позолоту. Перед глядачем залишається сутність людського озвіріння — на війні та після неї.

Пенелопа як моральний центр

Цьому темному світові протиставлено інше начало. Пенелопа — єдина точка моральної й духовної стійкості. Який сенс у царстві Аїда, якщо пеклом стає вся земля? Куди йти Одіссею, якщо у його світі немає Пенелопи? Чим глибший морок його шляху, тим яскравіше світло Ітаки.

З традиційного погляду вона фігура вторинна. Насправді — наріжна. Фільм Нолана саме про це. Навпроти аморальності Одіссея вона носій непорушного морального імперативу.

Вона коханням не торгує. Він прямо заявляє про готовність поторгуватися. Вона двадцять років зберігала вірність. Про Одіссея та Каліпсо шепотілася вся Еллада.

Одіссей — первісний хаос і виживання. Пенелопа — здоровий глузд і розсудливість. Його мандрівка всіяна смертями й насильством. Йому постійно заважають сили потойбіччя. Вона двадцять років самотужки вирішує земні завдання: утримання влади, ведення господарства, запобігання війні, збереження життя сина. При цьому не дає приводу засумніватися у доброчесності.

Чотири роки вона протистоїть ста вісьмом женихам. Не дозволяє розорити дім. Керується холодним розрахунком і зберігає самовладання. Вона жодного разу не звертається до віщунів. Її чоловік не здатен зробити крок без поради.

Шлях Одіссея — звіряче блукання заради виживання. Єдиний шанс повернути людяність — Пенелопа, яка чекає на морському березі. Втомлена, але не зламана й нездоланна у своєму коханні.