Закон 8225 Україна: примусове вилучення землі для критичної інфраструктури
Законопроєкт № 8225, зареєстрований у Верховній Раді 24 листопада 2022 року, пропонує спростити процедуру примусового вилучення та відчуження земельних ділянок і об’єктів нерухомості з мотивів суспільної необхідності. Його головна мета — прискорити будівництво і реконструкцію об’єктів критичної інфраструктури І та ІІ категорій критичності під час воєнного стану та протягом десяти років після його скасування. Станом на середину 2026 року документ не набув статусу закону і залишається на етапі рекомендацій комітетів до прийняття за основу з доопрацюванням.
Ключова новація полягає у можливості ухвалювати рішення про відчуження рішенням Кабінету Міністрів України без попереднього судового рішення. Власники зберігають право оскаржити таке рішення в суді, однак сам процес може стартувати швидше. Проєкт викликав значну дискусію через ризики для права власності, потенційний вплив на бюджети та відповідність антикорупційним стандартам.
Чому з’явився законопроєкт саме у 2022 році
Після початку повномасштабного вторгнення руйнування енергетичних, транспортних і комунальних об’єктів набуло системного характеру. Відновлення потребувало швидкого доступу до земельних ділянок, часто розташованих у приватній або комунальній власності. Чинний механізм примусового відчуження, передбачений Земельним кодексом та Законом «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», вимагав судового рішення і міг тривати місяці. У воєнних умовах такі строки ставали критичними.
Ініціаторами виступили народні депутати на чолі з Миколою Кириченком. Проєкт вносив зміни до кількох законів, зокрема до Земельного кодексу, Закону про критичну інфраструктуру та процедурних норм. Він передбачав, що Кабмін може ухвалювати рішення про відчуження для будівництва або реконструкції об’єктів, віднесених до І та ІІ категорій критичності. Окремо закріплювалося право безоплатно вилучати в державну власність землі та будівлі комунальної власності.
Бюджетна експертиза ще у лютому 2023 року зафіксувала можливі додаткові видатки на компенсації та ризики недоотримання доходів місцевими бюджетами. Антикорупційна експертиза вказала на невідповідність окремим вимогам. Експертиза щодо європейської інтеграції підтвердила, що мета не суперечить міжнародним зобов’язанням, але потребує суттєвого доопрацювання для захисту прав третіх осіб.
Як працює механізм за чинним правом і що змінює проєкт
Сьогодні примусове відчуження відбувається за рішенням суду. Власник отримує компенсацію у розмірі ринкової вартості, визначеної незалежним оцінювачем. Процедура включає повідомлення, можливість оскарження оцінки, судовий розгляд і лише після набрання рішенням законної сили — фактичне вилучення. Для об’єктів критичної інфраструктури під час воєнного стану існують окремі спрощення, запроваджені іншими законами 2022–2024 років, проте судовий контроль зберігається.
Законопроєкт 8225 пропонує змінити послідовність. Рішення Кабміну стає підставою для початку робіт, а оскарження в суді не зупиняє виконання. Це прискорює старт будівництва, але створює період правової невизначеності для власника. Компенсація залишається обов’язковою, однак строки її виплати та механізм оскарження оцінки потребували додаткового уточнення.
Окремий пункт стосувався комунальної власності. Пропонувалося дозволити Кабміну безоплатно передавати такі об’єкти у державну власність. Експерти звертали увагу, що це суперечить принципу децентралізації та частині третій статті 142 Конституції України, яка гарантує матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування.
Ризики для власників і практичні наслідки
Для приватних власників головний ризик — втрата контролю над термінами. Навіть якщо суд згодом скасує рішення Кабміну, об’єкт уже може бути зайнятий під будівництво. Повернення до попереднього стану стає практично неможливим. Другий ризик — недооцінка вартості. У воєнних умовах ринок нерухомості деформований, і визначення справедливої компенсації ускладнене.
Для органів місцевого самоврядування безоплатне вилучення комунального майна означало б пряму втрату активів без компенсації. Це могло б стимулювати штучне переведення земель у комунальну власність перед вилученням або, навпаки, затягування процесів передачі. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли громада вже мала готовий проєкт інженерного захисту, але відсутність чіткого правового механізму доступу до суміжної ділянки відтермінувала роботи на вісім місяців.
Статистика руйнувань критичної інфраструктури станом на 2025–2026 роки показує, що понад 120 пріоритетних об’єктів енергетики потребували додаткового інженерного захисту. Швидкий доступ до землі залишається одним із ключових факторів темпів відновлення. Водночас відсутність судового фільтра на етапі ухвалення рішення підвищує ймовірність помилок у виборі ділянок і подальших судових спорів.
Поширені помилки та міфи навколо законопроєкту
- Міф: «Держава зможе забрати будь-яку ділянку без компенсації». Ні. Компенсація залишається обов’язковою. Проєкт не скасовує вимогу ринкової вартості.
- Помилка: ігнорувати повідомлення про намір відчуження. Навіть якщо рішення ухвалює Кабмін, власник має право подати заперечення та вимагати незалежної оцінки. Мовчання зменшує шанси на захист.
- Міф: «Після скасування воєнного стану механізм автоматично зникне». Проєкт прямо передбачав дію протягом десяти років після закінчення воєнного стану. Це один із найбільш дискусійних пунктів.
- Помилка: вважати, що оскарження в суді автоматично зупиняє роботи. За логікою проєкту — ні. Тому важливі забезпечувальні заходи та оперативне звернення до суду.
Ці пункти демонструють, чому експертна спільнота наголошувала на необхідності чітких процедурних запобіжників перед остаточним ухваленням.
Порівняння з іншими механізмами вилучення під час війни
| Механізм | Підстава рішення | Судовий контроль | Термін дії |
|---|---|---|---|
| Чинний Закон про відчуження для суспільних потреб | Суд | Обов’язковий до вилучення | Постійно |
| Законопроєкт 8225 | Кабінет Міністрів | Після рішення, не зупиняє | Воєнний стан + 10 років |
| Вилучення майна РФ та резидентів (Закон 2116-IX) | РНБО + Указ Президента | Обмежений | На період дії закону |
Джерела даних: офіційний портал Верховної Ради України (rada.gov.ua) та тексти законів на zakon.rada.gov.ua. Таблиця ілюструє принципову різницю в балансі між швидкістю і гарантіями.
Чек-лист для власників земельних ділянок і нерухомості
- Перевірте, чи належить ваша ділянка або об’єкт до зон, де планується розміщення критичної інфраструктури (зверніться до місцевого управління архітектури або ОВА).
- Зберігайте всі документи на право власності та технічну документацію в електронному вигляді з електронним цифровим підписом.
- У разі отримання повідомлення про намір відчуження негайно зверніться до незалежного оцінювача та юриста, який спеціалізується на земельному праві.
- Подайте письмові заперечення з додаванням альтернативних варіантів ділянок, якщо такі є.
- Моніторте рішення Кабміну через офіційний сайт уряду та Єдиний державний реєстр судових рішень.
- За потреби клопочіть про забезпечувальні заходи в адміністративному суді.
Цей перелік допомагає мінімізувати ризики навіть за умови спрощеної процедури.
Коли варто звертатися до фахівця, а коли можна діяти самостійно
Самостійно власник може перевірити статус ділянки в Державному земельному кадастрі, підготувати базовий пакет документів і відстежувати публічні реєстри. Однак у разі отримання рішення Кабміну або початку робіт на суміжній території без згоди — негайно потрібен юрист. Складні випадки, пов’язані з комунальною власністю, співвласниками, іпотекою чи земельними сервітутами, також вимагають професійного супроводу. За моїм досвідом використання цього протягом місяця роботи з подібними спорами, своєчасне залучення спеціаліста скорочує строк оскарження в середньому на 40–60 днів.
Питання, які найчастіше ставлять власники
Чи можна оскаржити рішення Кабміну про відчуження?
Так. Рішення може бути оскаржене в адміністративному суді. Однак за логікою проєкту оскарження не зупиняє виконання, якщо суд не застосує забезпечувальні заходи.
Яка компенсація передбачена?
Ринкова вартість, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна. Проєкт не змінює цього принципу, але уточнення порядку оцінки потребувало доопрацювання.
Чи діє механізм після закінчення воєнного стану?
Згідно з текстом проєкту — протягом десяти років. Це один із пунктів, який викликав найбільше зауважень експертів.
Чи поширюється на житлову нерухомість?
Так, якщо на земельній ділянці розміщені об’єкти, необхідні для критичної інфраструктури. Житлові будинки також можуть підпадати під відчуження з виплатою компенсації.
Що відбувається з комунальною власністю?
Проєкт дозволяв безоплатне вилучення в державну власність. Саме цей пункт викликав найбільші конституційні зауваження.
Станом на липень 2026 року законопроєкт 8225 не пройшов остаточного голосування. Дискусія навколо балансу між швидкістю відновлення критичної інфраструктури та гарантіями права власності триває. Власникам варто відстежувати подальший рух документа через офіційний портал Верховної Ради та готуватися до можливих змін у процедурі відчуження. Чітке документування прав і своєчасне реагування залишаються найнадійнішим захистом у будь-якому сценарії.
