Володимир Шматько — мер Чорткова, який поєднує екологічну освіту, бойовий досвід та практичне управління для розвитку громади
Володимир Петрович Шматько народився 10 квітня 1986 року в селі Біла Чортківського району Тернопільської області. Його шлях від сільського хлопця, який любив географію та біологію, до голови однієї з найактивніших громад України — це історія наполегливості, адаптивності та чіткого бачення майбутнього. Він обійняв посаду міського голови Чорткова 2015 року, ставши тоді наймолодшим мером на Тернопільщині, і з того часу двічі підтверджував довіру виборців.
Його унікальність полягає в рідкісному поєднанні профільної екологічної освіти, досвіду служби в зоні АТО та сучасного підходу до місцевого самоврядування. У часи, коли багато громад виживають, Чортківська громада системно інвестує в енергетичну стійкість, міжнародні партнерства та підтримку захисників. Це не абстрактні гасла, а конкретні проєкти з вимірюваними результатами — від сонячних електростанцій на водоканалі до десятків угод про співпрацю з містами Європи та Північної Америки.
Сьогодні, коли Україна шукає моделі стійкого розвитку в умовах війни, приклад Чорткова дає практичні відповіді: як маленька громада може залучати гранти, впроваджувати «зелені» технології та зберігати людяність у керівництві. Його історія — це водночас біографія конкретної людини та карта можливостей для тисяч інших українських міст і сіл.
Від села Біла до владного кабінету: шлях формування лідера
Дитинство Володимира Шматька минуло в селі Біла неподалік Чорткова. Батько працював шофером, часто їздив на заробітки, мати торгувала на ринку. Хлопець багато читав, цікавився природою та суспільними процесами. У 2004 році, ще зовсім юним, він став активним учасником Помаранчевої революції — це був перший серйозний досвід громадянської позиції.
Освіта стала фундаментом. У 2008 році він з відзнакою закінчив Галицьку академію в Івано-Франківську за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища». Друга вища — у Тернопільському національному економічному університеті (2012) — «Територіальне управління та місцеве самоврядування». Додатково проходив навчання в Інституті політичної освіти та програмі «Нові лідери». Уже в 18 років його обрали депутатом Чортківської районної ради V скликання, а в 21 — призначили радником голови ради.
З 2010 по 2015 рік Володимир Шматько обіймав посаду сільського голови села Біла. Це був період практичного навчання: як вирішувати комунальні проблеми, спілкуватися з людьми, знаходити ресурси. У 2006–2010 роках він очолював Чортківську районну молодіжну громадську організацію «Молодіжний центр Чортківщини». Такий досвід сформував стиль, який пізніше назвуть «мером дії» — не кабінетним, а максимально наближеним до реальних потреб громади.
Служба в АТО як переломний момент у світогляді
У серпні 2014 року Володимир Шматько мобілізувався до Збройних Сил України. Служив у 128-й окремій гірсько-піхотній бригаді (нині 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс»), командиром взводу, у званні старшого лейтенанта. Брав участь у бойових діях на сході України до 2015 року. Це був не просто епізод біографії — це досвід, який кардинально змінив підхід до управління.
Війна навчила цінувати кожну гривню бюджету, цінувати людей і розуміти, що безпека та стійкість громади — це не абстракція. Після демобілізації він одразу повернувся до роботи сільським головою, а вже восени 2015-го переміг на виборах міського голови Чорткова. Бойовий досвід став невід’ємною частиною його риторики та рішень: коли йдеться про підтримку захисників, Шматько говорить не як політик, а як людина, яка сама стояла на передовій.
Практичний мер: як Володимир Шматько поєднує стратегію з особистими діями
Стиль керівництва Володимира Шматька важко назвати типовим для українського місцевого самоврядування. Він особисто сідає за кермо фури і возить гуманітарну допомогу з-за кордону. Це не шоу — це спосіб встановлювати довірчі стосунки з європейськими та американськими партнерами. Поки інші голови скаржаться на брак транспорту, чортківський мер перетворює логістику на інструмент дипломатії.
Він активно веде сторінки в соціальних мережах, відповідає на коментарі, пояснює рішення. У деклараціях прозоро показує доходи — за 2023 рік, наприклад, задекларував близько 700 тисяч гривень зарплати. Така відкритість рідко зустрічається і викликає як підтримку, так і критику. Шматько не уникає незручних питань і часто наголошує: «Ми не електорат і не статистична похибка. Ми — люди».
У практиці Чортківської команди неодноразово стикалися з ситуаціями, коли швидке особисте втручання мера дозволило пришвидшити реалізацію проєктів на місяці. Це створює ефект «живої» влади, яку мешканці відчувають не лише через звіти, а через конкретні зміни в місті.
Екологічна місія: «Сонячний Чортків» і курс на енергонезалежність до 2050 року
Екологічна освіта Шматька не залишилася теоретичною. Ще на початку каденції Чортків приєднався до «Угоди мерів» — європейської ініціативи зі сталого енергетичного розвитку. Громада розробила та затвердила «План дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року» з амбіцією стати вуглецево-нейтральною до 2050-го.
Реальним втіленням стала програма «Сонячний Чортків» — перший в Україні масштабний системний проєкт переведення муніципального сектору на відновлювані джерела енергії. Станом на середину 2026 року в громаді функціонує понад 15 сонячних електростанцій загальною потужністю понад 500 кВт. Вони встановлені на лікарні (в тому числі пологове та інфекційне відділення), водоканалі, реабілітаційному центрі для дітей з інвалідністю, школах, стадіоні та інших об’єктах.
Особливо показовим став проєкт для КП «Чортківводоканал». Завдяки гранту NEFCO та E5P у розмірі понад 510 тисяч євро (плюс співфінансування громади) збудували три станції потужністю 340 кВт. Вони забезпечують до 25–38 % потреб об’єктів у електроенергії залежно від сезону та вже дали мільйони гривень економії. У 2026 році Чортків став першим містом в Україні та Європі, яке підписало «Декларацію міст, вільних від газу» за ініціативи Greenpeace — зобов’язання повністю відмовитися від викопного газу в комунальній сфері та прискорити електрифікацію й розвиток ВДЕ.
Міжнародні мости: від фур з допомогою до стратегічних альянсів
Чортківська громада має понад 20 угод про партнерство з містами з 11 країн — Польщі, Німеччини, Франції, Італії, Канади, США та інших. У 2026 році американський Лексінгтон (штат Вірджинія) став 22-м містом-побратимом. Важливо, що підхід змінився: від разової гуманітарної допомоги партнери перейшли до рівноправної співпраці.
Італійське Караваджо допомагає створювати реабілітаційне відділення для ветеранів у чортківській лікарні. Французькі партнери підтримують обладнання. Канадські та американські міста надають техніку та досвід. Шматько регулярно представляє громаду на міжнародних форумах — від «ReBuild Ukraine» у Варшаві до саміту мерів в ОАЕ. На цих майданчиках він презентує не лише потреби, а й конкретні інвестиційні проєкти: індустріальний парк «Chortkiv West» площею 87 га з пільгами для інвесторів, майданчик під сонячну електростанцію 8 МВт, сучасний центр поводження з відходами.
Така активність приносить не лише обладнання на мільйони гривень, а й знання, технології та довгострокові зв’язки. У 2025–2026 роках журналісти з шести європейських країн приїжджали вивчати чортківський досвід енергетичної стійкості саме тому, що він поєднує грантове фінансування, практичні результати та прозоре управління.
Громада в умовах війни: підтримка захисників та соціальна стійкість
Повномасштабне вторгнення 2022 року стало новим випробуванням. Чортківська громада швидко адаптувалася: створила оперативні канали комунікації (Telegram, Viber), організувала прийом внутрішньо переміщених осіб, продовжила реалізацію проєктів навіть у найскладніші періоди. Володимир Шматько особисто нагороджує захисників з громади відзнакою міського голови «За честь і відвагу» — за мужність, професіоналізм та відданість.
Міжнародні партнери продовжують підтримувати: автомобілі для ЗСУ, обладнання для лікарні та водоканалу, техніка для комунальних служб. Громада не зупинила термомодернізацію будівель, встановлення сонячних станцій та соціальні програми. Це демонструє головний урок: війна не скасовує розвитку — вона вимагає ще більшої ефективності та стійкості.
Поширені помилки та міфи про діяльність місцевих голів на прикладі Чорткова
Існує кілька стійких міфів, які часто накладають на таких лідерів, як Володимир Шматько.
Міф перший: «Усі мери — корупціонери або просто роздають посади родичам». У Чорткові публічно доступні декларації, а проєкти реалізуються через прозорі грантові механізми з міжнародним аудитом. Економія від сонячних станцій — це реальні мільйони гривень для бюджету, які можна перевірити.
Міф другий: «Молодий мер — це експеримент, який закінчиться невдачею». Шматько вже понад десять років на керівних посадах, пройшов війну, двічі переобирався і при цьому системно впроваджує складні інфраструктурні проєкти. Досвід показує: вік менш важливий за системність і здатність вчитися.
Міф третій: «Зелені проєкти — це лише піар і грантоїдство». У Чорткові кожна станція дає конкретну економію та енергетичну автономність критичної інфраструктури саме тоді, коли централізоване енергопостачання вразливе. Це не піар, а питання національної безпеки.
Міф четвертий: «Маленька громада нічого не може змінити». Чортків довів протилежне: системна робота з донорами, чітка стратегія та особисте лідерство дозволяють досягати результатів, які вивчають навіть у Європі.
FAQ: відповіді на найпоширеніші запитання про Володимира Шматька
Скільки заробляє міський голова Чорткова?
Згідно з відкритими деклараціями, у 2023 році Володимир Шматько отримав близько 700 тисяч гривень офіційної зарплати. Це прозора інформація, яку можна перевірити в реєстрі.
Чи планує Шматько йти на вищі посади, наприклад, голову ОДА?
У січні 2026 року в медіа з’явилися чутки про можливе призначення. Сам Шматько публічно спростував їх і заявив, що планує залишатися міським головою Чорткова та працювати на благо громади.
Яка головна економія від сонячних станцій?
Лише від перших станцій громада економить кілька мільйонів гривень на рік. Проєкт на водоканалі потужністю 340 кВт уже окупив частину інвестицій за рахунок зниження рахунків за електроенергію та зменшення викидів CO₂.
Як війна вплинула на місто?
Громада прийняла ВПО, продовжила «зелені» проєкти, посилила підтримку захисників. Енергетична стійкість стала ще більш актуальною — сонячні станції забезпечують роботу лікарні та водоканалу навіть за відключень.
Чи можна повторити чортківський досвід в іншій громаді?
Так. Ключові елементи: чітка стратегія (План дій сталого розвитку), активна робота з міжнародними донорами (NEFCO, GIZ, Greenpeace та інші), прозорість та особисте лідерство. Почати можна з енергоаудиту та невеликих пілотних станцій на критичних об’єктах.
Чек-лист для громади, яка хоче запустити подібні проєкти
- Розробити та затвердити стратегічний документ (План дій сталого енергетичного розвитку).
- Приєднатися до «Угоди мерів» або аналогічних європейських ініціатив.
- Провести енергоаудит критичної інфраструктури.
- Підготувати проєктно-кошторисну документацію та подати заявки на гранти.
- Забезпечити співфінансування з місцевого бюджету (навіть 10–20 % значно підвищує шанси).
- Залучити місцеву спільноту та бізнес до обговорення — це підвищує довіру.
- Фіксувати результати та публічно звітувати — це відкриває двері до нових партнерств.
Досвід Володимира Шматька показує: навіть у маленькому місті можна будувати велике майбутнє, якщо поєднувати освіту, мужність, практичність і щиру турботу про людей. Чортківська громада продовжує рухатися цим шляхом — і цей шлях уже надихає інших.
