Законопроект 9020: посилення відповідальності за корупцію під час війни

Законопроект 9020 у пошукових запитах найчастіше веде до реєстраційного номера 9029 — проєкту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за корупційні злочини, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Документ зареєстровано 17 лютого 2023 року народними депутатами Іриною Фріз, Іванною Климпуш-Цинцадзе, Михайлом Бондарем, Іриною Геращенко та Марією Іоновою. Станом на липень 2026 року його включено до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради IX скликання постановою 4775-IX від 10 лютого 2026 року.

Мета ініціативи — створити чіткі кваліфікуючі ознаки, які дозволяють судам застосовувати суворіші санкції, коли корупційні дії вчиняються саме під прикриттям воєнного стану. Це реакція на численні випадки розкрадань у сфері оборонних закупівель, гуманітарної допомоги та розподілу ресурсів, що фіксувалися протягом 2022–2025 років.

Воєнний стан змінює не лише правила життя суспільства, а й логіку вчинення корупційних правопорушень. Коли звичайні процедури контролю послаблюються, а терміновість рішень зростає, з’являється спокуса використати надзвичайні обставини як ширму. Саме тому законодавець вирішив закріпити окрему кваліфікуючу ознаку — вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Чому ініціатива з’явилася саме у 2023 році

Перші місяці повномасштабного вторгнення показали, що система публічних закупівель і розподілу допомоги працює в режимі екстреної швидкості. Багато рішень приймалися без повного циклу перевірок. Паралельно зросла кількість кримінальних проваджень за статтями 191, 368, 369 Кримінального кодексу. Проте суди часто застосовували санкції, які не відображали підвищеної суспільної небезпеки таких діянь.

Автори законопроєкту виходили з простої логіки: якщо особа використовує умови війни для особистого збагачення, це не просто корупція, а удар по обороноздатності держави. Пояснювальна записка до проєкту підкреслює, що чинне законодавство вже містить окремі посилення для деяких злочинів, вчинених у воєнний час, але системного підходу до корупційних складів бракує.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли посадовець оборонного підприємства оформлював фіктивні поставки комплектуючих на суму понад 12 мільйонів гривень, аргументуючи терміновістю «для фронту». Суд застосував звичайну санкцію за частиною 5 статті 191, не враховуючи воєнного контексту як обтяжувальної обставини. Саме такі історії стали аргументом для появи реєстраційного номера 9029.

Що саме пропонує змінити документ

Проєкт вносить зміни до Кримінального кодексу, додаючи до низки корупційних статей кваліфікуючу ознаку «вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану». Це стосується, зокрема, привласнення, розтрати або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, прийняття пропозиції неправомірної вигоди, пропозиції чи надання такої вигоди.

Механізм роботи простий: якщо суд встановлює, що злочин вчинено саме в період дії воєнного стану і з використанням його умов, санкція підвищується. Бюджетна експертиза, проведена у 2023 році, зазначає, що законопроєкт матиме опосередкований вплив на державний бюджет — можливе збільшення надходжень від штрафів і конфіскації, а також видатків на утримання засуджених.

Науково-експертне управління Верховної Ради висловило зауваження до формулювань, зокрема щодо чіткості визначення «використання умов воєнного стану». Експертиза з питань європейської інтеграції підтвердила, що подібні підходи існують у національному законодавстві країн-членів ЄС і не суперечать acquis communautaire.

Головний комітет з питань правоохоронної діяльності ще у квітні 2023 року рекомендував включити документ до порядку денного. Проте реальний розгляд розпочався лише у 2026 році, коли постанова 4775-IX офіційно поставила його в чергу.

Порівняння з чинними нормами Кримінального кодексу

Зараз воєнний стан уже є кваліфікуючою ознакою для низки злочинів — мародерства, диверсії, державної зради. Для корупційних складів такого системного підходу немає. Стаття 191 у чинній редакції передбачає посилення лише за розміром шкоди та групою осіб. Статті 368 і 369 оперують розміром неправомірної вигоди та повторністю.

Проєкт 9029 заповнює цю прогалину. Він не створює нових складів злочинів, а лише підвищує планку відповідальності, коли корупція відбувається під час війни. Це відрізняє його від більш радикальних пропозицій, які час від часу з’являються в парламенті і передбачають повну конфіскацію майна родичів або довічне ув’язнення.

Таблиця нижче показує принципову різницю між підходами.

Дані таблиці базуються на аналізі картки законопроєкту на офіційному порталі Верховної Ради та пояснювальній записці до нього.

Статус розгляду станом на середину 2026 року

Документ пройшов первинну експертизу ще у 2023 році. Головний комітет рекомендував включити його до порядку денного. Науково-експертний висновок містить зауваження, але не блокує розгляд. Бюджетна експертиза підтвердила відсутність прямих видатків з бюджету на впровадження.

10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила постанову 4775-IX, якою включила проєкт до порядку денного. Це означає, що документ може бути винесений на перше читання у будь-який момент поточної сесії. Станом на 21 липня 2026 року пленарного розгляду ще не відбулося.

За моїм досвідом відстеження подібних ініціатив протягом останніх трьох років, такі проєкти часто «дозрівають» саме тоді, коли суспільний запит на справедливість щодо оборонної корупції знову загострюється. Резонансні справи 2025–2026 років щодо розкрадань у системі забезпечення війська створили саме такий фон.

Поширені помилки та міфи навколо законопроєкту

Багато хто вважає, що проєкт автоматично переводить усі корупційні справи воєнного часу у категорію особливо тяжких. Це не так. Кваліфікуюча ознака застосовується лише тоді, коли суд доведе зв’язок між умовами воєнного стану і самим злочином.

Інший міф — нібито документ стосується лише посадовців Міністерства оборони. Насправді він охоплює будь-яку службову особу, яка вчиняє корупційне правопорушення в період дії воєнного чи надзвичайного стану.

Третя поширена помилка — думка, що законопроєкт уже прийнятий. Станом на липень 2026 року він лише включений до порядку денного і чекає на перше читання.

• Помилка 1: «Це новий склад злочину». Насправді це лише кваліфікуюча ознака до існуючих статей.
• Помилка 2: «Покарання стане довічним». Санкції підвищуються, але залишаються в межах, передбачених для особливо тяжких злочинів.
• Помилка 3: «Закон діятиме лише на майбутнє». Якщо його ухвалять, він поширюватиметься на діяння, вчинені після набрання чинності.

Після кожного такого пункту варто пам’ятати: остаточне тлумачення дасть лише судова практика після набрання законом чинності.

Питання, які найчастіше ставлять громадяни та юристи

Чи поширюватиметься новий підхід на злочини, вчинені до ухвалення закону? Ні. Кримінальний закон не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує відповідальність.

Чи зможе суд не застосовувати кваліфікуючу ознаку, навіть якщо злочин вчинено під час війни? Так, якщо не буде доведено, що саме умови воєнного стану сприяли вчиненню діяння або були використані винним.

Чи торкнеться документ волонтерів і громадських організацій? Лише якщо особа має статус службової особи в розумінні Кримінального кодексу.

Що зміниться для слідчих і прокурорів? З’явиться додатковий елемент предмета доказування — наявність умов воєнного стану та їх використання.

Коли можна очікувати набрання чинності? Після ухвалення в цілому, підписання Президентом і опублікування. Точні строки наразі невідомі.

Чек-лист для самоперевірки посадовця та громадянина

1. Чи розумію я, що будь-яке рішення, прийняте в умовах воєнного стану, може бути перевірене на предмет використання цих умов для особистої вигоди?
2. Чи задокументовано всі етапи закупівлі чи розподілу ресурсів так, щоб можна було довести відсутність зловживання?
3. Чи знаю я, які саме статті Кримінального кодексу можуть отримати нову кваліфікуючу ознаку після ухвалення проєкту?
4. Чи маю я план дій на випадок, якщо щодо мене або моїх колег відкриють провадження з посиланням на воєнний стан?
5. Чи відстежую я актуальний статус законопроєкту 9029 на офіційному порталі Верховної Ради?

Цей список не замінює юридичної консультації, але допомагає тримати в полі зору ключові ризики.

Якщо ви займаєте посаду, пов’язану з розподілом бюджетних коштів або гуманітарної допомоги, і відчуваєте, що рішення приймаються під тиском терміновості, варто заздалегідь проконсультуватися з юристом, який спеціалізується на кримінальному праві воєнного часу.

Самостійно розібратися можна, коли йдеться лише про моніторинг статусу документа та загальне розуміння його спрямованості. Як тільки з’являється підозра у кримінальному провадженні або потреба захищати конкретні рішення — час звертатися до фахівця.

Довгостроковий ефект від ухвалення такого закону виходить далеко за межі окремих вироків. Він формує сигнал: війна не є індульгенцією для розкрадань. Суспільство, яке щодня платить найвищу ціну, має право вимагати, щоб ті, хто сидить у тилу і розпоряджається ресурсами, несли пропорційну відповідальність. Саме цей сигнал і намагається закріпити законопроєкт, який у пошуку часто з’являється під номером 9020, а в реєстрі Верховної Ради значиться як 9029.